Інститут Церковного Права

Головна Статті та Публікації Територіальний поділ населеного пункту - на парафії.
18.10.2007
ІЦП
Головна
Новини
Статті та Публікації
Видання Інституту
Проекти Інституту
Про ІЦП
Конгрес Богословів УГКЦ
УБНТ
Законодавство
Собори
Синод
Збірки законів
Послання і листи
Літургійне Право
Окружні послання Римських Архиєреїв
Розділи сайту
Бібліотека
Питання каноністові
Світова Періодика
WEB-ресурси
Архів
Документи
Пошук
Електронний каталог ІЦП
Дипломні роботи
Судочинство
Авторизація





Забули пароль?
Ще не зареєстровані? Реєстрація
 
 
Дорогі колеги!!!
Інститут Церковного Права ім. свщмч. Андрія Іщака

Запрошує на семінар каноністів

Тема: Організація душпастирства згідно рішень синодів Києво-Галицької Митрополії в роках 1596-1991.

Доповідач: о. д-р Роман Шафран

Четвер, 25 жовтня 2007 р. о 15 год. музей Йосифа Сліпого

 
 


Територіальний поділ населеного пункту - на парафії.
Написав о. ліц. мгр. Роман ШАФРАН   
25.09.2006
Які правові відносини виникають між новоутвореними парафіями, розуміємо парохами, як керівниками парафій?

В усіх Східних Католицьких Церквах діє принцип територіальності. К. 279 говорить: "Парафія є визначеною спільнотою вірних, утвореною в сталий спосіб в єпархії, пастирська опіка над якою доручається парохові".
К. 280 § 1 говорить: "Парафія, як правило, повинна бути територіальною, отже, має охоплювати всіх вірних певної території;…" – тому парафіянами є всі християни, які живуть на визначеній території. Приналежність до парафії випливає з місця проживання, а не з місця прописки.

Згідно Канону 281 § 1 "Парох – це пресвітер, якому, як особливому співпрацівникові єпархіяльного Єпископа, як власному пастиреві, доручена опіка над душами у визначеній парафії під владою цього ж єпархіяльного Єпископа".

Парох виконує свої обов’язки звичайною владою, тобто вона не є делегована, але випливає з його уряду (К. 289-294). Це надає йому право делегувати виконання деяких обов’язків.

Влада пароха є власною, тобто виконується в його імені. Парох співпрацює з єпископом, але працює в своєму власному імені, а не в імені єпископа.

Влада пароха строго обмежена границями парафії, територіальними, чи правовими. Парох не може делегувати своєї влади поза межі цієї границі.

Парох повинен надавати пастирську опіку своїм вірним, виконуючи служіння навчання, освячення та управління (К. 289). Це служіння відбувається в межах парафії.

Тому всі парафіяни в духовних та адміністративних справах звертаються до своєї парафії (тобто пароха).

1. Уділення Святого Таїнства сповіді, намащення хворих і вмираючих.

Парох має право і обов’язок уділяти св. Таїнства Сповіді на своїй парафії всім вірним парафіянам і тим, які про це просять.

Парохи і сотрудники мають право і обов’язок уділяти св. Таїнства Сповіді всім вмираючим і важко хворим – які про це просять, не питаючи на це дозволу іншого пароха.

2. Уділення благословення і посвячення.

Парох має право і обов’язок уділяти благословення і посвячення на своїй парафії.

Поза межами своєї парафії парох може уділяти благословення і посвячення тільки з письмового, або усного дозволу місцевого пароха.

3. Похорон.

Парох має право і обов’язок здійснити чин похорону на своїй парафії, при наявності свідоцтва про смерть.

Після здійснення чину похорону парох має обов’язок зробити відповідний запис в книзі похоронів (К. 879).

Поза межами своєї парафії в м. Львові (чи іншій), парох може здійснити чин похорону тільки з письмового, або усного дозволу місцевого пароха, при наявності свідоцтва про смерть.

Після здійснення чину похорону священнослужитель повинен письмово повідомити пароха місця проживання покійного про факт похорону і особисті дані покійного (рік народження; місце проживання; день, місяць і рік смерті; № свідоцтва про смерть; місце поховання).

4. Уділення Святих Таїнств Хрещення і Миропомазання.

Парох має право і обов’язок уділяти св. Таїнства Хрещення і Миропомазання на своїй парафії своїм вірним.

К. 677 § 2 говорить: "Хрещення звичайно уділяє священик, але його уділяння належить, з дотриманням партикулярного права, до власного пароха того, хто має бути охрещеним, або до іншого священика за дозволом цього пароха чи місцевого Ієрарха. Цей дозвіл законно припускається з поважної причини".

"На чужій території нікому не дозволяється уділяти Хрещення без відповідного дозволу; у такому дозволі парох іншої Церкви свого права не може відмовити священикові Церкви свого права, до якої має бути приписаний той, кого треба охрестити" К. 678 § 1. З того випливає, що на чужій території можна уділяти св. Таїнства Хрещення і Миропомазання тільки з письмового чи усного дозволу місцевого пароха.

Обов’язок вписати в книгу хрещень:

К. 689 § 1 говорить: "Парох місця, де відбувається Хрещення, повинен докладно і невідкладно записати в книзі охрещених імена охрещених, назвавши служителя, батьків, хресних батьків, та, якщо такі є, свідків, місце і дату хрещення, вказавши одночасно місце народження і Церкву свого права, до якої охрещені приписуються".

Обов’язок повідомлення про уділення Святого Таїнства Хрещення:

К. 690 говорить: "Якщо хрещення не було уділене ні парохом, ні в його присутності, тоді служитель повинен повідомити про це місцевого пароха".

5. Святе Таїнство Подружжя.

Святе Таїнство Подружжя має право уділяти місцевий Ієрарх в своїй єпархії, а парох на своїй парафії.

К. 829 § 1 говорить: "Місцевий Ієрарх і місцевий парох, які канонічно одержали свій уряд, і доки законно виконують уряд, всюди в межах своєї території правосильно благословляють подружжя, чи коли наречені є їх підлеглими, чи якщо принаймні одна з двох сторін належить до власної Церкви свого права".

Тільки місцевий Ієрарх і парох мають право делегувати повноваження, благословити св. Таїнство Подружжя іншим священикам. К. 830 § 1 говорить: "Місцевий Ієрарх і місцевий парох, поки законно виконують свій уряд, можуть надавати священикам будь-якої Церкви свого права, навіть латинської Церкви, повноваження благословити подружжя в межах своєї території”.

К. 830 § 3 говорить: "Щоб надання повноваження благословити подружжя було правосильним, воно повинно бути надане визначеним священикам у виразний спосіб, а якщо йдеться про загальне повноваження - надане в письмовій формі".

Парох на своїй парафії може благословити св. Таїнство Подружжя вірним іншої парафії тільки після подання ними свідоцтва вільного стану, яке видав парох місця проживання.

Обов’язок вписати в книгу вінчань:

К. 841 § 1 говорить: "Після вінчання парох місця, де воно відбувалось, або його заступник, хоч би ніхто з них не благословив подружжя, повинен якнайскоріше записати в книзі реєстрації подружжя імена супругів, священика, який благословив, а також свідків, місце і день вінчання, якщо потрібно, диспензу від форми вінчання або перешкод та її автора разом з перешкодою і її ступенем; надання повноваження благословити подружжя та інше відповідне до способу, приписаного власним єпархіяльним Єпископом".

Обов’язок повідомлення про уділення Святого Таїнства Подружжя:

К. 841 § 2 говорить: "Крім того, місцевий парох повинен також записати в книзі охрещених, що супруг одружився в такий то день в його парафії; якщо ж супруг був охрещений деінде, то місцевий парох повинен вислати свідоцтво про одруження сам, або через єпархіяльну курію парохові, у якого записане хрещення супруга, і нехай не буде спокійним, поки не одержить повідомлення про запис подружжя в книзі охрещених".

Використана література:

1.Кодекс Канонів Східних Церков, Рим 1993.
2.В. Поспішил, Коментар до Кодексу Канонів Східних Церков, Львів 1997.


 
Назад
Інститут церковного права © 2005-2006 icl.org.ua
© ІCL, 2005-2006. Контакт: