| Подавання Пресвятої Євхаристії немовлятам |
|
|
Написав пресв. Микола Яворський, Львів |
| 09.02.2007 |
Вступ
З огляду на те, що порушена тема, є актуальною з ряду причин, а саме: Рік Пресвятої Євхаристії, Євхаристійний конгрес, що проходив у Львові 24 - 25 червня 2005 року. Бажаємо коротко розглянути суть справи, яка має вагоме значення у щоденному душпастирстві Київської Церкви свого права.[1]
1. Богослужбові книги про причастя немовлят
Хоч у требнику виданому у Римі 1973 року не подано практичних вказівок щодо причастя немовлят,[2] проте у чині св. Миропомазання читаємо наступні слова молитви: „Сам, Владико, царю добросердний, даруй йому (або їй)... причастя святого тіла і чесної крови Христа Твого.”[3]
Цікавим є й те, що у требнику виданому Православною Церквою, також є відсутні приписи, які б стосувалися причастя новоохрещених дітей.[4]
Тому, виправданим є очікувати, що практика причастя немовлят, яка належала до дуже раннього звичаю Східної Церкви,[5] найде своє належне відображення у повному виданні требника, українською мовою, що передбачає тимчасове видання требника 2001 року.[6]
2. Причастя новоохрещених дітей у світлі документів Церкви
Відіграючи важливе значення у відновленні східнохристиянської традиції, Другий Ватиканський Собор, підтверджує і похваляє старинний правопорядок щодо св. Таїнств, який зберігається у Східних Церквах, як також і практику в їх відправлюванні та звершенні, а також бажає, щоб вона була відновлена.[7]
Цей принцип, послідовно підтверджує Східне католицьке церковне право,[8] де зокрема наголошується, що Пресвята Євхаристія повинна подаватись після хрещення і миропомазання якнайшвидше.[9]
Продовжуючи думку церковного законодавця, в інструкції застосування літургійних приписів ККСЦ, йде мова про те, що „... завданням компетентних властей є вжити заходи для повернення попередньої практики і розробити норми, які більше відповідали б їхній власній традиції... Євхаристія – це хліб життя, і дітей треба постійно ним годувати від того часу, щоб вони духовно зростали... зростаючи аж до „звершенності мужа, до міри повного зросту повноти Христа” (Еф 4: 13)...повинно бути зрозумілим, що втаємничення у тайну Христа буде повністю здійсненим лише після отримання перших трьох таїнств”.[10] Про це також авторитетно заявляє Катехизм Католицької Церкви.[11]
Крім того, про важливість якомога більш раннього допущення дітей до св. Причастя підкреслив у спеціальному листі з нагоди Року Пресвятої Євхаристії, префект Конґреґації у справах духовенства, кардинал Даріо Карільйон Ойос, пишучи таке: „Чим менша дитина, тим більше її серце гідне прийняти Ісуса Євхаристійного.”[12]
Висновок
До того часу, поки на законодавчому рівні будуть випрацьовані відповідні норми подавання Пресвятої Євхаристії новохрещеним дітям, на нашу думку, у повсякденному душпастерстві, з успіхом вже можна застосовувати практику ранньої Церкви, зволожуючи язик освяченим вином новохрещеним немовлятам,[13] для здійснення втаємничення у тайну Христа.
[1]Київська Католицька Церква, це нова назва УГКЦ, запропонована академічними колами.
[2]Пор. Малий требник, Рим 1973. – С. 24 - 52.
[3]Див. Там само. – С. 47.
[4]Пор. Требник, Всеукраїнська видавнича православна місія, [sine loco] 2000. – С. 36 - 61.
[5]Пор. М. Stasiak, Wplywy Lacinskie w statutach Prowincjalnego Synodu Zamojskiego (1720), W: RTK 22 (1975) z. 5, s. 97 - 98.
[6]Пор. Требник, Львів 2001. – C. 4.
[7]Пор. Декрет про Східні Католицькі Церкви, ч. 12, в: Документи Другого Ватикаиського Собору, Львів 1996.
[8]Пор. Кодекс Канонів Східних Церков, Рим 1993 (= ККСЦ), кан. 710.
[9]Пор. ККСЦ, кан. 697; КПП УГКЦ, кан. 86, в: Благовісник Верховного Архиєпископа УГКЦ Блаженнішого Любомира Кардинала Гузара, № 1, Львів 2001.
[10]Див. Конгрегація у справах Східних Церков. Інструкція застосування літургійних приписів ККСЦ , Львів 1998. – ч. 51.
[11]Пор. ККЦ, 1233.
[12]Див. Парафіяльна газета, № 3 (360) 13 лютого 2005 р., Київ. С. 1.
[13]Пор. М. Stasiak, Wplywy Lacinskie..., art. cyt., s. 97 - 98.
|
Назад
|