Інститут Церковного Права

Головна УБНТ Загальна історія УБНТ[1]
17.10.2007
ІЦП
Головна
Новини
Статті та Публікації
Видання Інституту
Проекти Інституту
Про ІЦП
Конгрес Богословів УГКЦ
УБНТ
Законодавство
Собори
Синод
Збірки законів
Послання і листи
Літургійне Право
Окружні послання Римських Архиєреїв
Розділи сайту
Бібліотека
Питання каноністові
Світова Періодика
WEB-ресурси
Архів
Документи
Пошук
Електронний каталог ІЦП
Дипломні роботи
Судочинство
Авторизація





Забули пароль?
Ще не зареєстровані? Реєстрація
 
 
Дорогі колеги!!!
Інститут Церковного Права ім. свщмч. Андрія Іщака

Запрошує на семінар каноністів

Тема: Організація душпастирства згідно рішень синодів Києво-Галицької Митрополії в роках 1596-1991.

Доповідач: о. д-р Роман Шафран

Четвер, 25 жовтня 2007 р. о 15 год. музей Йосифа Сліпого

 
 


Загальна історія УБНТ[1]
Написав прес-секретаріат ІЦП   
11.02.2007
Українське Богословське Наукове Товариство діє з благословення Глави Української Греко-Католицької Церкви.

Українське Богословське Наукове Товариство є спадкоємцем і продовжувачем богословської наукової думки та праці, яку плекало й здійснювало Богословське Наукове Товариство, створене 1923 р. у Львові з ініціативи та за підтримки Митрополита Андрея Шептицького та о. Йосифа Сліпого. Метою та завданням Товариства є «розвивати богословсько-філософську думку в Україні та за її межами; сприяти вихованню молодих науковців і дослідників з богослов’я і філософії; слідкувати за розвитком богословської думки у світі та брати в ньому участь; стежити за релігійним життям і становищем Христової Церкви у світі, зокрема за антихристиянськими течіями в науці і культурі; поглиблювати студії, плекати науки і досліди, що стосуються християнського Сходу та екуменізму, зокрема в Україні»[2] .

Заснування БНТ. Довоєнний і воєнний період (1923-1945  рр.)
Рішення про заснування Товариства було прийнято на з’їзді професорів богослов’я трьох духовних семінарій Галицької Митрополії 29 вересня 1922 року. Згодом о. д-р Йосиф Сліпий разом з іншими викладачами опрацював проект Статуту Товариства, і 14 грудня 1923 р. відбулися Конституючі (Установчі) Збори БНТ. У них взяло участь 26 представників з усіх єпархій. Було затверджено Статут БНТ, обрано Голову – о. д-ра Теодосія Галущинського (ЧСВВ), ректора Львівської духовної семінарії, визначено структуру Товариства й основні напрямки діяльності. Товариство було зорганізоване на взір академії. Члени Товариства поділялися на звичайних, кореспондентів, дійсних і почесних. Найвищим керівним органом було визначено Загальні Збори БНТ. В період між Зборами роботою Товариства керувала Виборна Рада, яка складалася з 10 членів. Рада скликала теж Загальні Збори БНТ. Праця в Товаристві велася у чотирьох напрямах; відповідно до цього, було створено чотири секції: біблійну, філософсько-догматичну, історично-правничу, практично-богословську. Головним друкованим органом, у якому висвітлювалася праця Товариства, став журнал «Богословія». Перший номер його вийшов у світ ще до Конституючих Зборів із метою підготовити ґрунт для Товариства в суспільстві.[3]  Першим головним редактором журналу призначено о. д-ра Йосифа Сліпого. Планувалося, що журнал буде тримісячником; за рік мало виходити чотири зшитки (книги), які складали б один том. Однак у зв’язку з несприятливими видавничими обставинами часу не завжди вдавалося дотримуватись такої схеми видання. Іноді доводилося видавати кілька книг одним зшитком. Незважаючи на це, журнал виходив без перерви до осені 1939 р.[4]  Окрім цього, Товариство змогло також видати у Львові кілька десятків більших творів високої наукової вартості в серіях «Праці БНТ» і «Видання “Богословії”». Ці публікації були лише незначною частиною досліджень, які проводило Товариство, доповнюючи своєю працею діяльність інших товариств, зокрема Наукового товариства ім. Шевченка, даючи свідчення української культурної зрілості в Церкві взагалі, а в Східній зокрема.
Крім наукової, члени Товариства займалися також викладацькою працею в богословських семінаріях всіх єпархій, підтримували загальні журнали Галичини та Закарпаття. Як на обставини повоєнного лихоліття та обмеження від нової займанщини, то це приносить честь подвижникам цього діла.[5]
Друга світова війна значно ускладнила діяльність Товариства. Лише 31.VIII.1941 р. відбулося засідання Ради БНТ для планування праці в нових історичних умовах. У 1942 р. одним зшитком видано т. XVII-XX «Богословїі» за 1939-1942 рр. Опубліковано історію Духовної семінарії, написану проф. д-ром Амброзієм Андруховичем.

На еміграції
Повоєнні переслідування УГКЦ: ув’язнення, заслання, фізичне знищення проводу Церкви – унеможливили працю Товариства на рідній землі.
Щойно 1959 р. завдяки ініціативі о. Атанасія Великого (ЧСВВ) єпископат УГКЦ на своїй конференції в Римі 12-16 жовтня 1959 р. ухвалив рішення про відновлення діяльності Товариства в умовах еміграції. На пропозицію протектора Товариства архиєпископа Івана Бучка Головою Товариства було призначено о. Атанасія Великого. Отець Атанасій створив Ініціятивну Раду УБНТ, яка діяла до Загальних Зборів, що були скликані під час Міжнародного євхаристійного конгресу в Мюнхені 4-8 серпня 1960 р.[6]
У Зборах особисто взяло участь 26 членів, листовно –16 членів з Австрії, Англії, Бельгії, Іспанії, Італії, Німеччини, Франції, Канади й Америки. На зборах було прийнято опрацьований перед тим і затверджений 1959 р. українським єпископатом Статут Товариства, за основу якого взято Статут 1923 р. з урахуванням нових умов життя й діяльності української спільноти на еміграції; обрано Головою Товариства о. Атанасія Великого; обрано Головну Управу Товариства; накреслено план подальшої праці, яку розпочато тут же в Мюнхені в 1960 р. науковою конференцією, присвяченою таїнству Пресвятої Євхаристії. З огляду на велике розпорошення по світу, членів УБНТ згуртовано за територіальним принципом, причому кожній більшій території (Європі, США та Канаді) відповідала одна з трьох наукових секцій: США – правнича і практично-богословська, Канада – біблійна та богословсько-філософська, Європа –історична та дослідження християнського Сходу. 19 та 20 травня 1961 р. секція історична та дослідження християнського Сходу підготувала й виголосила в Бельгії 4 доповіді. У січні 1962 р. біблійна та богословсько-філософська секція мала 3 доповіді в Канаді. 11 березня 1962 р. і 27 жовтня 1963 р. правнича і практично-богословська секція зорганізувала 2 наукові конференції у Філадельфії.
Від 18 до 20 жовтня 1963 р. у Римі відбулася спільна наукова конференція для відзначення 90-ліття Наукового товариства ім. Шевченка та 40-ліття Українського Богословського Наукового Товариства на тему «Релігія в житті українського народу».
У зв’язку з участю о. Атанасія Великого в роботі комісій II Ватиканського Собору, а також обранням його Головним настоятелем Василіянського Чину, він вирішив скласти з себе повноваження Голови УБНТ, і 15 липня 1964 р. письмово повідомив про це єпископа-протектора кир Івана Бучка, заступника голови УБНТ о. д-ра Івана Гриньоха та генерального секретаря о. д-ра Івана Хому
9 лютого 1963 р. до Риму прибув зі заслання кир Йосиф Сліпий, Голова УБНТ у Львові, який ще 1939  р. усьоме був обраний на цю посаду й не був звільнений.
Його старанням й заходами було відновлено видання журналу «Богословія». Відтоді кожного року виходив один том «Богословії». Щоб наголосити на тяглості видання, перший том журналу в Римі вийшов за 1943-1963 рр. і був позначений як т. XXI. Було відновлено теж «Видання “Богословії”» і «Праці БНТ».[7]
Другі Загальні Збори Товариства відбулися після урочистого посвячення Собору Святої Софії в Римі та першого дня нарад Синоду владик Помісної Української Католицької Церкви 29-30 вересня 1969 р. Блаженнішого Верховного Архиєпископа Йосифа одноголосно обрано Досмертним Почесним Головою УБНТ; о. проф. д-ра Івана Гриньоха – Головою УБНТ; секретарем обрано о. проф. д-ра Івана Хому, скарбником – о. д-ра Івана Тилявського (СДБ).[8]
У зв’язку з приготуваннями до відзначення в 1970 р. 25-річчя мартирології Української Католицької Церкви, Рада УБНТ видала звернення до своїх членів, щоб «збирати точні дані про ієрархів, священиків і мирян, щоб створити їм вічний пам’ятник для грядущих поколінь». На початку 1970 р. до української преси послано перший список 167 наших ісповідників і мучеників з проханням доповнювати його надалі.
Практично-богословська та правнича секція підготувала й провела 11 квітня 1970 р. у США конференцію про початок мучеництва УГКЦ, на якій прозвучали доповіді д-ра Петра Ісаїва «У чому історична вага Берестейської Унії?», д-ра Григорія Лужницького «Історично-психологічне підґрунтя переслідування УГКЦ Москвою», о. д-ра Ісидора Нагаєвського «Українська Церква 1945-1970».
Вирішено збирати матеріали до богословсько-літургічного словника та продумати справу влаштування академічних вечорів.
Головна Рада УБНТ відзначила 80-річчя з дня уродин проф. Миколи Чубатого.
Товариство організовувало наукові конференції з нагоди світових Євхаристійних конгресів у країнах, де були українські поселення, або принаймні збагачувало програму доповідями своїх членів, пов’язаними з основною тематикою Євхаристійного конгресу. У такому форматі Товариство взяло участь у конгресі в Німеччині 1960 р., влаштувавши наукову конференцію з низкою доповідей та наукових лекцій; в Австралії 1973 р.; у Філадельфії 1976 р. (хоча й не запрошене до участі в конгресі, користаючи зі запрошень мирянських і священичих організацій, УБНТ підготувало ряд доповідей).
3 жовтня 1977 р. УБНТ долучилося до програми ювілейних заходів на відзначення 85-ліття від народження та 60-ліття священства Блаж. Патріярха Йосифа. З цїеї нагоди воно підготувало наукову сесію.

Відновлення діяльності в Україні (1997-2006 рр.)
З відродженням церковного життя на Україні УБНТ повертається на рідні землі.
З ініціативи єпископа-помічника Глави УГКЦ Любомира Гузара 25 жовтня 1997 р. у Львові в Митрополичих палатах на Святоюрській горі було скликано групу вітчизняних богословів та науковців для обговорення питання якнайшвидшого відновлення діяльності Українського Богословсько-наукового Товариства в Україні. Отець Іван Музичка, довголітній активний член Товариства, привіз до Львова розроблений та узгоджений ще в 60-х роках в Римі Статут УБНТ. На засіданні головна увага була присвячена обговоренню та уточненню цього Статуту, з тим щоб запропонувати його для затвердження на Загальних Зборах УБНТ. Справу відновлення УБНТ та підготовки Статуту до Зборів було доручено новообраній Головній Управі УБНТ, членами якої стали:
владика Любомир (Гузар) – Голова УБНТ;
о. Мирон Бендик, ректор Дрогобицького Катехитичного інституту, – заступник Голови УБНТ;
о. Михаїл Квятковський, канцлер Патріаршої Курії УГКЦ, – секретар УБНТ,
о. Роман Мірчук, віце-ректор Семінарії Святого Духа, – скарбник УБНТ.
Тоді ж було вибрано й Контрольну комісію УБНТ. До її складу ввійшли: о. Михайло Димид, ректор ЛБА; п. Богдан Трояновський, директор видавництва «Свічадо», д-р Степан Вовканич, завідувач кафедри регіональних досліджень при АН, м. Львів.
Головна управа УБНТ на двох своїх засіданнях 17 січня та 14 лютого 1998 р. підготувала остаточну редакцію Статуту й прийняла рішення про перенесення видання журналу «Богословія» з Риму в Україну разом із бібліотекою та архівом УБНТ.
Заступникові Голови УБНТ було доручено опрацювати Правильник діяльності УБНТ.
На перших Загальних Зборах 21 березня 1998 року, які відкрив та вів Голова УБНТ владика Любомир Гузар, були присутні 48 осіб. Збори одностайно схвалили пропозицію про відновлення діяльності УБНТ в Україні та після плідних дискусій ухвалили ряд важливих рішень щодо успішної діяльності УБНТ в Україні:
1)    затвердили Статут УБНТ з пропозицією його подальшої реєстрації в державних органах;
2)    затвердили Правильник УБНТ.
3)    створили три секції УБНТ:
I – богословсько-філософську та біблійну (голова – о. д-р Михайло Пришляк, синкел Львівської архиєпархії, секретар – о. ліц. мгр Тарас Коберинко, викладач Дрогобицького катехитичного інституту);
II – пасторально-богословську та правничу (голова – п. Михайло Петрович, директор Інституту богословської термінології та перекладів, секретар – п. Богдан Трояновський);
III – історичну та духовно-екуменічну (голова – о. Ярослав Приріз (ЧНІ), префект Духовного інституту ім. єп. Миколая Чарнецького, секретар – о. Роман Мірчук, віце-ректор Львівської семінарії Святого Духа).
4) вибрали головним редактором журналу «Богословія» о. ліц. мгр. Івана Гаваньо, викладача ЛБА та Дрогобицького катехитичного інституту.
Члени УБНТ брали активну учась у написанні Катехитичного Правильника УГКЦ, виступали з доповідями на наукових конференціях, організованих ЛБА.
На прохання Голови УБНТ владики Любомира Гузара від 9 березня 1999 р. у зв’язку з його зайнятістю різноманітними нагальними церковними обов’язками та за згодою членів УБНТ виконуючим обов’язки Голови УБНТ було призначено головного редактора журналу «Богословія» о. Івана Гаваньо.
10 травня 1999 р. відбулося спільне засідання Головної Управи УБНТ і ректорату Львівської богословської академії, на якому було прийнято рішення про тісну наукову співпрацю між УБНТ і ЛБА з метою сприяти активному богословському розвиткові в нашій Церкві.
На Загальних Зборах 11 грудня 2001 р. обрано нову Раду Товариства та координаторів секцій[9] :
Голова Товариства – митр. прот. д-р Михайло Димид
заступник Голови – о. Мирон Бендик
секретар – Віктор Жуковський
скарбник – Руслан Жеребух
координатори секцій:
- догматика, філософія, біблістика – Віктор Жуковський
- пасторально-богословська, правнича – о. Тарас Коцюба
- історична, дослідження християнського Сходу, екуменізм – Тарас Тимо.
Редактором журналу «Богословія» обрано о. Івана Гаваньо.

На Загальних Зборах 22 лютого 2005 р, крім Голови Товариства, обрано також і нову Раду УБНТ[10] :
Голова Товариства – митр. прот. д-р Михайло Димид
заступник Голови – д-р Михайло Петрович
секретар – Ігор Горішний
скарбник – Марія Кожух
координатор секцій – Юрій Чухній
поширення УБНТ в Україні та за її межами – Анна Боднар
голова Контрольно-ревізійної комісії – митр. прот. Мирон Бендик
члени ревізійної комісії: о. Олег Шумелда, о. Петро Квич.

Тепер УБНТ в Україні проходить стадію організаційного і юридичного становлення. Товариство є організацією, яка допомагає богословам із різних інституцій та різних богословських шкіл пізнавати одне одного й обмінюватися знаннями.
Сьогоднішня роль УБНТ – це:
1)    збирати богословів різних інституцій в одне Товариство для творення спільного богослов’я Київської Церкви;
2)    поширювати коло науковців, зацікавлених у богословських науках, поза суто церковні громади, а особливо серед спеціалістів з інших галузей науки;
3)    ширити думку про потребу богословського Товариства по всіх областях України;
4)    популяризувати основоположну еклезіологічну засаду, що всі ми першою мірою є синам та доньками Церкви Володимирового Хрещення, і від цього нам потрібно відштовхуватися для богословського осмислення нашого буття.
Наукові засідання УБНТ, на яких члени Товариства представляють дуже важливі та цікаві доповіді, а також проводяться обговорення докторських дисертацій наших богословів, відбуваються щомісячно протягом академічного року.

1. Інформацію підготовано на основі наявних в УБНТ матеріялів. Систематичні дослідження в цій ділянці, на жаль, ще не завершені. Цим пояснюється певна непропорційність у висвітленні різних періодів діяльності УБНТ: деякі з них подано детальніше, деякі поверховіше.
2. Статут Українського Богословського Наукового Товариства. Львів, 1998 р. Б., с. 2 // Архів УБНТ.
3. Див.: Виступ Патріярха Йосифа Сліпого на Загальних зборах БНТ 29 вересня 1969 р. // Архів УБНТ.
4. Див.: В.Гаюк. Патріарх Йосиф – подвижник богословської науки в Україні // В.Кононенко, С. Мудрий (ред.). Кардинал Йосиф Сліпий і сучасність. Івано-Франківськ 2002, с.29.
5. А.Г.Великий, ЧСВВ. 3 літопису християнської України, т. 9, с. 20.
6. Протоколи I Сесії Ініціативної Ради УБНТ з 18-19 грудня 1959 р.
7. Звідомлення Генерального Секретара У БНТ. Рим, 29 вересня 1969  р.
8. Протокол Загальних Зборів Українського Наукового Товариства, 29-30 вересня 1969 р.
9. Подано за протоколом з Архіву УБНТ.
10. Подано за протоколом з Архіву УБНТ.
 
під редакцією: Ірини Холонюк
                          Ренати Кивелюк
                            Іванни Скиби
 
 
Назад
Інститут церковного права © 2005-2006 icl.org.ua
© ІCL, 2005-2006. Контакт: