Інститут Церковного Права

Головна Статті та Публікації Чи Греко-Католицька Церква має незалежне місце у Вселенній?
18.10.2007
ІЦП
Головна
Новини
Статті та Публікації
Видання Інституту
Проекти Інституту
Про ІЦП
Конгрес Богословів УГКЦ
УБНТ
Законодавство
Собори
Синод
Збірки законів
Послання і листи
Літургійне Право
Окружні послання Римських Архиєреїв
Розділи сайту
Бібліотека
Питання каноністові
Світова Періодика
WEB-ресурси
Архів
Документи
Пошук
Електронний каталог ІЦП
Дипломні роботи
Судочинство
Авторизація





Забули пароль?
Ще не зареєстровані? Реєстрація
 
 
Дорогі колеги!!!
Інститут Церковного Права ім. свщмч. Андрія Іщака

Запрошує на семінар каноністів

Тема: Організація душпастирства згідно рішень синодів Києво-Галицької Митрополії в роках 1596-1991.

Доповідач: о. д-р Роман Шафран

Четвер, 25 жовтня 2007 р. о 15 год. музей Йосифа Сліпого

 
 


Чи Греко-Католицька Церква має незалежне місце у Вселенній?
Написав митр. прот. д-р Михайло Димид   
03.07.2007
Доповідь приготована з нагоди Х Велеградського зїзду  "До глибшої солідарности між християнами у Європі"

Ми знаходимося у церковному світі, де, на загальне переконання, існують дві основні еклезіології – західна (римo-католицька) і східна (православна). Однак, відомо, що є більше еклезіологій і для прикладу можна назвати вірменську чи коптську, а також протестантську чи англіканську модель Ecclesia.

Велеградські з’їзди, які розпочали спілкування між слов’янськими Церквами (православними, греко-католицькими і римо-католицькими) зробили обґрунтованим твердження, що не має добрих чи поганих еклезіологій, а є різні еклезіології.

Вже документи Берестейських домовленостей між Церквами Києва і Риму 1596 р. показують, що отці Київської Церкви в 33 артикулах пропонували єдність Церков у формі сопричастя.

Нажаль, у ті часи сопричастя Церков поступалося ексклюзивістичним уніатським еклезіологіям.

Новий період кайросу для Київської Церкви – це ХХ століття із Велеградськими з’їздами, переслідуваннями і репресіями, новомучениками та сповідниками, а відтак ІІ Ватиканським собором, який визнав за Східними Католицькими Церквами, право на власне богослов’я,  в тому числі й еклезіологію.

З цієї  точки зору, стає надзвичайно актуальною еклезіологічна спадщина Глав УГКЦ ХХ століття Андрея Шептицького, Йосифа Сліпого та Мирослава-Івана Любачівського про сопричастя Київської Церкви з Римським апостольським престолом.
Із їх еклезіології випливає, що Греко-Католицька Церква, – це окрема помісна Церква візантійського походження, котра за 1000 років існування утворила власну Київську Традицію. Її елементами є сопричастя з Римо-Католицькою Церквою, а також повна готовість до сопричастя із Православними Церквами.

Ця еклезіологія також не уважає Київську Церкву частиною будь-якої іншої Церкви-сестри, через те не сприймаючи еклезіології уніатизму.

Щодо покаяння за минуле заради очищення історичної пам’яті, то УГКЦ неодноразово устами своїх глав робила це у ХХ столітті просячи пробачення і пробачаючи за всі кривди минулого.

Тому УГКЦ готова до екуменічного діалогу з Церквами православного світу, зокрема, Київської, Візантійської і Московської Традицій.

Водночас ми свідомі, що з позиції інших еклезіологій виглядаємо для когось уніатами, а для когось схизматиками. Ці відмінності в еклезіологічних сприйманнях також потребують терпеливого діалогу і кращого взаємопізнання.

Плодами діалогу і взаємопізнання стане перероблення Церквами-сестрами Сходу і Заходу ексклюзивістичних комплексів, щоб побачити «іншого» як збагачення, а не «загрози для свого».

В міру спільного долання нашими Церквами спадщини уніатського минулого виникнуть передумови, як відновлення внутрішньої єдності Київської Церкви, так і відновлення сопричастя між Церквами римського і візантійського хрещення.

Церкви Київської Традиції під час творення єдиної (православно-католицької) Київської Церкви збережуть зв’язки з тими Церквами, з якими вони історично їх мали, тобто Церквами Риму, Царгороду і Москви.



Своєю чергою згадані три Церкви Заходу і Сходу вперше від століть сопричасно «зустрінуться» на терені об’єднаної Київської Церкви.

Просимо святих Кирила і Методія поблагословити Київську еклезіологію – невід’ємний скарб цілої нерозділеної Вселенської Церкви.

 
 
Велеград, 29 червня 2007 р. Б.
 
Назад
Інститут церковного права © 2005-2006 icl.org.ua
© ІCL, 2005-2006. Контакт: