Інститут Церковного Права

Головна Статті та Публікації ПАТРІЯРШІ ВІДЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ДУХОВЕНСТВА
18.10.2007
ІЦП
Головна
Новини
Статті та Публікації
Видання Інституту
Проекти Інституту
Про ІЦП
Конгрес Богословів УГКЦ
УБНТ
Законодавство
Собори
Синод
Збірки законів
Послання і листи
Літургійне Право
Окружні послання Римських Архиєреїв
Розділи сайту
Бібліотека
Питання каноністові
Світова Періодика
WEB-ресурси
Архів
Документи
Пошук
Електронний каталог ІЦП
Дипломні роботи
Судочинство
Авторизація





Забули пароль?
Ще не зареєстровані? Реєстрація
 
 
Дорогі колеги!!!
Інститут Церковного Права ім. свщмч. Андрія Іщака

Запрошує на семінар каноністів

Тема: Організація душпастирства згідно рішень синодів Києво-Галицької Митрополії в роках 1596-1991.

Доповідач: о. д-р Роман Шафран

Четвер, 25 жовтня 2007 р. о 15 год. музей Йосифа Сліпого

 
 


ПАТРІЯРШІ ВІДЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ДУХОВЕНСТВА
Написав Йосиф Патріярх і Кардинал   
02.06.2006
 

Блаженніший Патріярх, бажаючи упорядкувати уділювання відзна­чень для духовенства в дусі традицій нашої Церкви та звичаїв інших Східних Церков, оцим видає, цей Правильник.

За загальним правом східних католицьких і інших Церков, місцевому єпископові належиться право надавати сан протоієрея. За закон­ним історичним звичаєм Української Католицької Церкви, всі інші гідності належить виключно просити від голови Української Католицької Церкви.

Характер помісности Української Католицької Церкви вимагає, щоб всі нижче описані чи інші відзначення для духовенства виєднували єпископи від глави нашої Церкви.

 

I. Сан чи гідність архимандрита

Цей сан надає Патріярх або первоієрарх, чи інший, що законно є на його місці, заслуженому презвітерові нежонатому чи повдовілому, на внесок його єпископа або з власного почину, заслухавши попередньо єпископа.

Гідність архимандрита дає Патріярх або ним уповажнений єпископ в часі Божественної Літургії хиротезією за обрядом Архієратикона.

Архимандритові належить право, на підставі грамоти на « митрофорного і патеріссофорного архимандрита », уживати: митру без хреста, нагрудний хрест, жезл, набедреник, ручний хрест. Він може також в часі богослужб уживати камилавку, накриту чорним клобуком, або темно-фіолетову камилавку чи такий же колпак. та мантію з крижалами але без « струп ».

За надзвичайні заслуги Патріярх може додатково дозволити архимандритові: 1) носити митру з хрестом, 2) благословити нарід трикирієм і дикирієм у відсутності єпископа, 3) уділити свячення чтеця і піддиякона зі згодою його єпископа або монашого настоятеля.

 

II. Митрофорний протопрезвітер

Священик, який одержав грамоту на « митрофорного і патеріссофорного протопрезвітера » є нежонатий або повдовілий презвітер, якого Патріярх чи відпоручений ним єпископ поставив у цей сан хнротезією згідно з обрядом, який находиться в Архієратиконі.

Мнтрофорний протопрезвітер має право уживати: митру без хреста, жезл, нагрудний хрест, набедреник, камилавку з чорним клобуком чи такий же колпак.

 

III. Митрофорний протоієрей

Священик, який одержав грамоту на « митрофорного-протоієрея », є нежонатий, повдовілий чи одружений священик, якого Патріярх чи ним відпоручений єпископ поставив у цей чин за відповідним обрядом у Архієратиконі.

Мнтрофорний протоієрей має право уживати митру без хреста, нагруд­ний хрест, ручний хрест, набедреник.

 

IV. Крилошанин

Священик, якого найменовано крилошанином, не стає тим самим членом архиепархіяльного чи епархіяльного крилоса або капітули, хіба це окремо сказане, але, за звичаєм Галицького митрополичого престолу, вчислюється у постійну раду Патріярха.

Крилошанинові належить право носити нагрудний хрест, прикра­шений каменем, набедреник, та в часі богослужб він може наложити темно-фіолетову камилавку чи колпак тоді, коли єпископи носять митру, а якщо він нежонатий або повдовілий священик, то може носити також камилавку з чорним клобуком.

 

V. Протоієрей

Презвітер, якого поставлено в цей чин Патріярхом чи ним уповноважненим єпископом, має право носити звичайний золотий нагрудний хрест, набедреник, та може накрити голову в часі богослужб як це сказано у випадку крилошанина.

 

VI. Архидиякони і протодиякони

Постійного диякона може Патріярх або його єпископ відзначити чином архидиякона, якщо він нежонатий або повдовілий, чи чином про­тодиякона, якщо він одружений.

Архидиякон і протодиякон можуть носити пояс та в часі богослужб накрити голову чорною камилавкою або колпаком.

Члени світського і монашого духовенства, яких Патріярх наділив одною з вищезгаданих гідностей, зобов'язані точно додержуватися при­писів цього Правильника щодо титулу і відзнак даної їм гідностп.

Дано в Римі, при соборі Св. Софії 14 жовтня 1979 року.

 

† Йосиф Патріярх і Кардинал

Текст взято із: Благовісник Верховного Архиєпископа Византійсько-Українського (Греко-Руського) Обряду. Рік. XІІI-XV. Кн. 1-4. – Кастельгандольфо біля Риму, 1977-79. – С. 95-97.

 
Назад
Інститут церковного права © 2005-2006 icl.org.ua
© ІCL, 2005-2006. Контакт: