Інститут Церковного Права

Головна Статті та Публікації Каноніст Лев Глинка
13.10.2007
ІЦП
Головна
Новини
Статті та Публікації
Видання Інституту
Проекти Інституту
Про ІЦП
Конгрес Богословів УГКЦ
УБНТ
Законодавство
Собори
Синод
Збірки законів
Послання і листи
Літургійне Право
Окружні послання Римських Архиєреїв
Розділи сайту
Бібліотека
Питання каноністові
Світова Періодика
WEB-ресурси
Архів
Документи
Пошук
Електронний каталог ІЦП
Дипломні роботи
Судочинство
Авторизація





Забули пароль?
Ще не зареєстровані? Реєстрація
 
 
Дорогі колеги!!!
Інститут Церковного Права ім. свщмч. Андрія Іщака

Запрошує на семінар каноністів

Тема: Організація душпастирства згідно рішень синодів Києво-Галицької Митрополії в роках 1596-1991.

Доповідач: о. д-р Роман Шафран

Четвер, 25 жовтня 2007 р. о 15 год. музей Йосифа Сліпого

 
 


Каноніст Лев Глинка
Написав митр. прот. д-р Михайло Димид   
03.09.2007
    Український каноніст Лев Глинка відображає своїм життям велич і малість своєї Церкви в туземному перебуванні. Народився він 1 серпня 1893 р. в Осмолоді-Перегінсько, Долинського повіту, з родичів лісничого Юрка й Анни Романчукевичів.  Скоро його життя вивело в світ, бо завдяки Митрополиту Андрію вчився в Коломийській гімназії, а вже в 1915 р. зложив іспит зрілості у Відні. Треба сказати, що в тому часі було легше людям переміщатися зі Львова до Відня, ніж нині – одне століття пізніше в добу Об’єднаної Європи. Від 1914-1920 рр. брав участь у І Світовій та українсько-польській війні, як австрійський і український старшина. Від 1921-1924 р. студіював право на правничім відділі тайного українського університету у Львові, де одержав науковий ступінь доктора.
    Від 1925 студіював богослов’я в Греко-католицькій Духовній Семінарії у Львові. Тут від 1926 до березня 1929 був першим головою студентського товариства – Читальні українських студентів богослов’я ім. М. Шашкевича.  Після закінчення студій одружився із полькою, яка народила йому сина Романа, а невдовзі померла. В 1928 р. рукоположений на ієрея вже як вдовець завершував свої богословські студії у Римі, спеціалізуючись в канонічнім праві на Папськім Григоріанськім Університеті, де в 1930 р. осягнув ступінь доктора канонічного права. Під час студій у Римі відбув в 1929-1930 р. однорічну практику адміністративного церковного права в «Studio del diritto ecclesiastico amministrativo» при Священній Конгрегації Собору та процесуального права при «Sacra Romana Rota». В 1930-31 р. досліджував східне церковне право в бібліотеках Ватикану та Папського Орієнтального Інституту.
    Вернувшись з Риму, працював як ректор Малої Семінарії у Львові. З реорганізацією Богословської Академії Митрополит Андрей покликав його в 1931 р. викладати канонічне право. Тут в 1933 р. габілітувався на доцента на основі габілітаційної праці: «De potestate episcoporum necnon de praerogativis metropolitanae potestatis in bona Ecclesiae temporalia in Oriente novem primis saeculis». Став дійсним членом історично-правничої Секції Богословського Наукового Товариства від 1932 р. Працював також у Львівському Архиєпархіальному Суді як віце-промотор справедливості.
В час першої окупації большевиками Галичини, від вересня 1939 до 1941 р., за дозволом митрополита Андрія виїхав до Кракова і тут працював в Українському Центральному Комітеті. УЦК в той час був єдиною суспільно-політичною організацією у Генеральній Губернії визнаною і контрольованою німецькою владою. В р. 1945 був арештований разом з іншими професорами Академії. 25 червня 1946 р. військовий трибунал військ Міністерства Внутрішніх Справ Львівської області засудив його на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна за статтею 54-10 ч. 1 Кримінального Кодексу Української Радянської Соціалістичної Республіки із 20.07.1934 р.   

Відбувши «кару», вернувся з надщербленим здоров’ям до села Брошнів, Рожнятівського району в Івано-Франківській області до своєї сестри Олі, одруженої із Йосифом Полатайком по вул. Морозенка. Тут жив під утиском влади, поводився скромно, провадив рівне побожне життя, зустрічався із отцем Ярославом Совяком (+1965), який в травні 1955 р. вийшов із тюрми,  відправляючи Літургії вдома і даючи приватні лекції з англійської мови. 1-го квітня 1960 р. помер як ще один ісповідник Христової Церкви. Був похований як цивільна особа у Брошневі.
Повний текст статті читайте тут
 
Назад
Інститут церковного права © 2005-2006 icl.org.ua
© ІCL, 2005-2006. Контакт: